Там, де зорі густо небо вкрили
І шумить напровесні Десна,
Там мої росли й міцніли крила,
Там мого життя цвіла весна.
Там життя мого цвіла весна.
Там, де юність проплила крилата
І дитинство снігом замело,
Там моє село і рідна хата,
Там моєї долі джерело.
Долі там моєї джерело.
Там, де жито з вітром розмовляє
І синіє гордий небокрай,
Сонце пропливає понад плаєм,
То мій рідний, незабутній край.
Незабутній то мій рідний край.
28.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарний вiрш, Ганно. Дуже мелодiйно у вас звучать рядки про свiт навколо нас.
Тiльки от може вам у 2 рядку, аби яскравiше звучало, слово "напровеснi" замiнити на "знов навеснi" - "I шумить знов навеснi Десна".