**
"Марення Росії"
Думки і спогади – все марне
Не має на серці тепла
Росія… а небо безхмарне
Наповнилось повінню зла
Зів’яла веселка в буряні
Чи біллю пролилась в дощі?…
Чому мені мариться п’яне
В фуфайці стоїть на межі?
І тягнеться квітку зірвати
Де маком скипіли лани
І стогне від розпачу мати
І гинуть за волю сини
Так де ж ті споріднені браття –
Чия загадкова душа?
У храмах палають багаття
А в хати зсипають сміття
І птах їх, як Янус дволикій
Вдивляється в різні боки
І з криком дурного шуліки
Кружляє над світом з пітьми
А може то пси божевільні
Зірвались на нашу біду?
І тягнуть, мов здобич безсилу
На суд "справедливий" в пітьму
Господар їх чемний і мрійний
По зорям гадає що нам
Потрібен той рай благодійний
В якому панує жандарм
Додай же нам Боже ще сили
Навіки порвати ярмо!
І братні ведмежі обійми
Змінити на мирне єство! 031115
