®
в нашу пам'ять повернень доволі було -
відчуваєм на згадки потребу,
як береш за одне бумеранга крило,
то вже інше підхоплене небом...
®
співає часто в мою шибку вітер
ту пісню, що здавен мені сумна;
а ту, що наймиліша в цілім світі,
співа біля сусіднього вікна.
®
життя – це млин, роки відмелють жорна,
ні сну, ні відпочинку він не зна;
і крутиться спокійніш та проворніш,
чим більше перед тим змолов зерна...
®
я не того є злий, що падав вчора сніг -
твого волосся як торкнутись він посмів...
і вітер не виню - хай виє до небес
та неприємно, що він обнімав тебе.
®
не даром напевно помітили люди
та й я поділюся з тобою,
що кава ніколи міцною не буде,
як жінка красива – слабою.
®
спасибі любові - віршами мене наділила,
спасибі віршам, що навчили як треба любити.
здавалось мені, що як ангел - любов білокрила,
й між ним і тобою пісень моїх вишита нитка.
®
зі всіх доріг я знаю три дороги,
з яких не зійдемо ні ти, ні я:
Поезія - одна, а смерть це друга,
а третя? та у кожного своя...
Квітень 200...
![drillinger: [ міні – Василинки ] – IV - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
