[ міні – Василинки ] – IV

®

в  нашу  пам'ять  повернень  доволі  було  -
відчуваєм  на  згадки  потребу,
як  береш  за  одне  бумеранга  крило,
то  вже  інше  підхоплене  небом...

®

співає  часто  в  мою  шибку  вітер  
ту  пісню,  що  здавен  мені  сумна;
а  ту,  що  наймиліша  в  цілім  світі,
співа  біля  сусіднього  вікна.

®

життя  –  це  млин,  роки  відмелють  жорна,
ні  сну,  ні  відпочинку  він  не  зна;
і  крутиться  спокійніш  та  проворніш,
чим  більше  перед  тим  змолов  зерна...

®

я  не  того  є  злий,  що  падав  вчора  сніг  -
твого  волосся  як  торкнутись  він  посмів...
і  вітер  не  виню  -  хай  виє  до  небес
та  неприємно,  що  він  обнімав  тебе.

®

не  даром  напевно  помітили  люди
та  й  я  поділюся  з  тобою,
що  кава  ніколи  міцною  не  буде,
як  жінка  красива  –  слабою.

®

спасибі  любові  -  віршами  мене  наділила,
спасибі  віршам,  що  навчили  як  треба  любити.
здавалось  мені,  що  як  ангел  -  любов  білокрила,
й  між  ним  і  тобою  пісень  моїх  вишита  нитка.
®

зі  всіх  доріг  я  знаю  три  дороги,  
з  яких  не  зійдемо  ні  ти,  ні  я:
Поезія  -  одна,  а  смерть  це  друга,
а  третя?  та  у  кожного  своя...

 

Квітень  200...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63760
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2008
автор: drillinger