***
Сьогодні сонце якесь інше.
Ніжніє небо і блакить.
Ти не приходитимеш більше,
А я залишуся на мить.
Темніють поруч сірі хмари,
І вітру більше вже нема.
Навколо люди. Сім'ї, пари,
А вона сидить одна...
Так рідко дзвониш ти, між іншим,
І тиша знову навкруги.
Так хочу стати розумніше!
Але в думках один лиш ти...
Навіщо я це написала?
Мабуть, комусь так було треба.
Сьогодні сонце інше? - Знала.
Ніжніє і блакить, і небо.
Нема чим дихати. Спекотно.
Немає більше прохолоди.
Авжеж, щасливим бути модно,
А я одна сиджу без моди.
Казав колись, що прийдеш завжди,
Якщо я кликатиму раптом.
То ти приходь. Приходь назавжди.
Це, сподіваюсь, не занадто?..
