Дощ за сірим вікном щось вистукує рясно нестримними краплями,
П’яний вітер все треться об шибки, виглядає самотності тінь,
А вона зітхаючи сумно, вишіптує ім’я коханого й очі її заплакані,
І не бачать вони вже нічого сьогодні, їм у горі не стримати сліз…
