День йшов за ніччю навпростець,
Не збитими шляхами.
І гірких сліз його вінець -
Між нас лягав дощами...
Та й ніч йшла за білим днем,
Але інакшими стежками -
Сонцем, небом і дощем -
Кохання лишалось віршами.
Розчинялось в сірій рутині -
Кохання, що квітло між нами.
День серце віддав тій дівчині,
Що в життя увійшла рима́ми...
