| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Родинне… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ zazemlena, 25.08.2013 - 09:01Джерельна вода - Ваші роздуми...Дійсність руйнує вікопомні природні шляхи передачі надбаних поколіннями багатств чуйності, гордості родом...Фарс і то погано грається         Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Вам дякую, Олександре, за небайдуже сприйняття.   Олекса Удайко, 24.08.2013 - 00:25Прикро! Як алкоголізм чи наркоманія руйнує сім'ї, суспільство в цілому, так чинить чужина...   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00На жаль... Дякую Вам! Віктор Ох, 23.08.2013 - 23:02Можливо індуісти мають рацію, коли стверджують, що душа переходить з тіла в тіло не враховуючи родинних звязків. Дійсно,буває, що душевну близькість знаходим не серед родичів, а серед чужих людей. Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Справді, в житті дуже все неоднозначно. Однак, дуже боляче не бачити щирості, потрібності і рідності там, де вона мала би бути. olesyav, 23.08.2013 - 22:20Лесенько, а це Твоє... Таке щире, українське, справжнє. А заразом і наше, НАШЕ! Твори, Аделенько, твори!   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Олесю! Щиро дякую за теплі і добрі відгуки!   Наталя Данилюк, 23.08.2013 - 22:11  Знайома ситуація кожному з нас... Дійсно диву даєшся, як близькі і рідні колись люди раптом стають якимось відчуженими і показово манірними, наче гілки, відчахнуті від родинного дерева... Важко з цим змиритися, але такий вже фальшивий і байдужий світ настав, в якому кожен сам за себе і проти всіх. Проникливо.           Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Наче відчахнуті гілки... Ти права, Наталочко. Жаль... Дякую за розуміння!   Вразлива, 23.08.2013 - 21:47Цей  твір  Лесю  мов  постріл  в  10,ранило  серце  і  мабуть  не  в  мене  одної.Така  наша  родинна  не - людяність,дійсно  сходимося  тільки  на  сумних  подіях,бо  для  веселих  теж  відговорки знаходяться.     Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00На превеликий жаль, все далеко не так, як хотілось би... Дякую, пані Дануто!   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Так буває... Дякую. Lesyunya, 23.08.2013 - 18:41Дуже гарно написано. Зразу чомусь згадалась рідна хата. Свят вечір і вся родина за столом. Ви праві традиції втрачаються. Рідність пропадає.  Добре, що ще когось хвилюють такі теми. Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую за співвідчуття, співпериживання, за небайдужість. І, дай Боже нам, уміти долати такі непрості ситуації у житті. | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||