Душа зосталась у полоні самоти.
Тебе нема! – Закутаний в тумани.
Душа холодна,ранена вона
Зостався спогад ніжної омани.
Душа зосталась у полоні гіркоти
І ти чужий – окутаний дощами.
Полину слід зостався у душі
І прірва утворилася між нами.
Душа кричала, плакала вона,
Душа не знала, що так боляче карають
За те, що віддана така була вона!
Стріляють в душу, серце розривають…
