Чомусь тебе, такого щирого
Не помічає погляд мій.
А ось його, мого невірного,
Я не покину, ти не мрій.
Я знаю, він не заслуговує,
Його ти міг би обійти.
Та тільки погляд мій приковує
Його постава, а не ти.
Мені образ не пробачаєш,
Я бачу почуттів руїни.
І я була б твоя, та знаєш:
З тобою не тремтять коліна.
2012
