Я дивилася у вікно на ганок,
Надворі, народжувався ранок,
Туман стелився між фіранок,
Танцював свій ексклюзивний танок.
Сонце пробивалось крізь нього,
Проміння лізло нитками шовковими,
Ласкало очі, ніс і вуста малинові,
Зашивало щілинки між віями чорними.
По волоссю блискавками скакало,
Немов, коханий, його перебирало
І так ніжно за плечі обіймало,
Щастям і любов'ю мене надихало.
