вечоріє
блякнуть в ціні акації
сон-трава провалила кастинг
на роль приспаної красуні
перебої у цвіркунів
їхні вусики наче стрілки
розрядженого годинника
не колують лише тремтять
хтось тулиться до колосистих грив
замовляє собі і долі і волі,
ковила підстелена де б не падалось,
з надпитої конюшини
вітер знімає відбитки
бджіл
смерть приходить і не приходить
(серпень – коли вагається)
тріщини губ продовжуються
тріщинами духових стеблин
світ як іржавий лан
удає що знає себе самого
айстри верхи на серпі
10.09.25
