Я завжди заворожений тобою.
Ні, я хрещений, та чи хрещена ти?
Клялася бути до кінця святою
І жити у простій нікчемності?
Ти точно надихаєш бісів,
Приваблюєш щурів, немов флейтист.
Я сам на себе це ярмо повісив,
Щоб рушити, чекаю на ганебний свист.
Моя постава згорблена в поклоні
Не богу, ні, а образу твому нагому,
Що умислом нечистим несвідомо
Лиш виривається гірким, розкутим стоном.
Моя прикутая душа
До твоїх ніг не сміє підійматись вище.
Замість хреста, я буду твій вішак.
Повісь себе на мене і будь ближче.