Минає літо, гаснуть зорі,
Що падали в покоси нам,
Ми наче чайки, що на морі,
Крила підставимо вітрам.
І летимо з тобою в небо,
До мрії - вона кличе нас,
Ти в мене є, як я є в тебе,
На інше не впливає час.
Весна мине, за нею літо,
Осіннє листя геть злетить,
І взимку вміємо любити,
Нарізно нам уже не жить.
Переживемо злі морози,
Хоч доля шле лихі вітри,
Мої зітри цілунком сльози,
Щаслива я, що поруч ти!
Не сумуватимем, що літо,
Пішло за обрій, лине час,
Ми вірно вміємо любити,
Щастя кохання кличе нас.
Галина Грицина.
ID:
1045838
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.08.2025 03:34:47
© дата внесення змiн: 17.08.2025 03:34:47
автор: синяк
Вкажіть причину вашої скарги
|
