Життя - випробування сили духу,
Знайти дорогу, сприймати дивосвіт,
Не зрадити стремління, свою душу,
У ній відчути натхнення, краси цвіт.
Життя, це ранки, днини, надвечір’я,
Під сонцем стежка, поряд з плесом річки,
Неначе змійкою уздовж Міжгір’я,
Зненацька, в полоні пітьми нічки.
Здаля… та височінь манить до волі,
Ясне світило, у мріях сподівань,
Торкнеться злегка, скоришся поволі,
Сприймаєш ніжність, тепло без нарікань.
Життя- колиска мами, серця співочість,
Щоб мову рідну, славити на шляху,
В добро повірю, життєздатну творчість,
Її по стежці в долонях понесу.
12.05.2025 р
торкнутися Усесвіту - прожити плідно,
знайти гармонію, баланс,
метеликом зробити реверанс -
трансформувати душу гідно -
у невідомі нам площини,
сліди лишити справжньої людини.
Дякую - замислили, надихнули на роздуми!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава, чудова лірика, яка торкається важливих речей!
Життя прожити - не поле перейти - недарма є таке прислів'я.
В Вашому вірші, шановна Ніно, багато справжніх крилатих шедеврів.
Життя - випробування сили духу,
Знайти дорогу, сприймати дивосвіт,
Не зрадити стремління, свою душу,
У ній відчути натхнення, краси цвіт.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя- колиска мами, серця співочість,
