Далекий, чийсь оклик, наче звичка
У далечі пролунав. Гул слабкий,
Мов думка, має забутий вигляд.
...Шум проминає, немов незнаний,
Невпійманий і швидколетучий.
Безслідно танучий скрізь холодок.
Народжений серпанком сліпучим.
...Ні вид, ні подоба, лиш ланцюжок.
Мов тінь, димка чи тучка рішуча,
Пробилася безсловесно й зверху...
Була, як думка плинна, текуча,
Що розлужена уже не вперше.
"Невпійманий і швидколетучий.
