А ми ледь пам’ять не спалили!
Та дід Мороз - червоний ніс
Насупився, зібрав всі сили
І до каміну не поліз.
Вогонь палав, бажав розплати
За весь радянський русовік,
Та дід той пам’ятав як мати
Йому раділа в Новий рік.
Як батько діставав ялинку,
На нього погляд свій кидав…
Тож, діду, лізь у комірчинку
І звідти щоб не вилізав!