Невзмозі слів ми тих знайти,
Щоб вмить вогні всі запалили.
Вітають Березень коти,
А ми, лиш кручі й сиві схили.
Крокуєм звідси і туди,
Незграбні , кволі, навіженні.
Копиця Лиха, рій Біди,
Й на-пів роздягнені кишені.
Без хліба зможем і води
Ганяти обрієм хвилини.
Ти нашу пристрасть не суди,
Струмок цей повінню , ще лине!
