Допоки я живу на світі цьому,
Писати вірші буду я на ньому.
У них свої думки я викладаю
Про те, що знаю і що відчуваю.
Я в певний час сідаю їх писати
Для тих, хто буде їх колись читати.
Крізь них думками я ділюсь із ними
І радісними, і також сумними
Про світ, що нас оточує довкола,
Про те, що не говорить рідна школа,
Про те, що серденько моє бентежить,
Про те, що нам робити всім належить,
Щоб злої ми позбулися напасті,
А жи́ли завжди тільки в світлім щасті.
Хтось згодиться із думами моїми,
Хтось лишиться, можливо, зі своїми.
На світ цей кожен власний погляд має,
Хоч часом з іншими він співпадає,
Бо хоч із вами різні ми усюди,
Однак на цьому світі всі ми люди,
Що мають і думки, і почування,
Свідомість, душу, мову і бажання,
Які ми прагнемо задовольнити,
Аби на світі цім щасливо жити,
Але для того, слід нам пам’ятати,
Повинні всі ми добре працювати,
Хай навіть і нелегко часто, може,
Одначе праця всім нам допоможе
Усі життєві труднощі здолати,
Які посміли на дорозі стати.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
ID:
1002173
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.01.2024 21:50:05
© дата внесення змiн: 02.01.2024 21:50:05
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
