Туман над берегом біліє,
Повзе на плесо голубе.
Осінній парк і цілий Київ
Пропах шанеллю від тебе.
Твоя зоря на небокраї
Ще відбивається в воді...
Парфумів запах нагадає
Що недосказано тоді.
Блискучі очі, темні вії,
Солодкий присмак на губах...
Від незнайомки вітер віє,
Шанеллю берег мій пропах.
Не знаю чар жіночих дії,
Чому в полон беруть мене..
Чому шанельна ностальгія
До тебе раптом поверне...
