Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: У кожного в серці зоста́лась хатина - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярост Зандр, 20.01.2025 - 22:59
До глибини душі зворушливий вірш. "зміліла родина" - то у саме серце б'є. Красно Вам дякую. Сокол, 28.02.2023 - 18:38
Коли розмовляєш з людьми, на першому місті зажди стоїть Земля, Україна й Рідний Дім. Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай так буде і надалі Lesya Lesya, 28.02.2023 - 13:25
Хвилююча розповідь у Вас вийшла. А в мне таке відчуття, що покинута хата , поки ще цілі вікна і двері, жива, і виглядає, хто прийде. І навіть знає, що з неї винесли господаря , який її ліпив, як ластівка гніздечко, все одно на когось чекає. Ніна Незламна, 27.02.2023 - 17:59
Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нічого не варта, так.Дякую вам Наталі Косенко - Пурик, 27.02.2023 - 13:57
Мудрі рядки і до глибини душі зворушні. Дякую Вам, за такий проникливий вірш. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||