На небі де світяться зорі,
Я бачу твій образ ясний,
І очі навколо блискучі,
Пірнають у серце мені.
Ще декілька кроків до раю,
І ось у вічнім танку,
Розділиться світ на шматки,
Але збирає їх темрява ночі,
І бавить безодня, тремтить.
Так вирви із себе прокляття,
Лиш душу залиш й збережи,
І я наважуся скоро
Упасти у обійми твої.
