Як нема чого сказати,
Нікуди плисти —
То душа відчує свято
Й спалені мости.
Рватись в бій, де є вже варта?
Б'юся об заклад,
В цю чарівну ніч не варто,
В дивний зорепад.
Навіть небо запалає,
Землю обпече.
Голуб кине хижу зграю
Й сяде на плече
Розірви свої окови:
Нікуди плисти!
Хай твоє потоне горе...
Спалено...
........мости.
