Його штормило
Він не знав від чого,
Чи то від чаю чи від відчаю,
Але робив дурниці,
Бо бачив її зіниці замість своїх.
Хотів втекти і втопитися — не годен, бо сам на дні.
Її очей.
Її всього живого.
І не може встати.
І жодної речі сказати.
То взяв тай спалив!
Лише кого?
(с) Ольга Баландюх, 08.11.20
