Міняються і сутність, і фасади, Під доброчесність мімікрує зло, А людство наче щойно з зоосаду Із яблучком надкушеним зійшло. Втрачає на непотріб зайві сили, Штовхає прикрих вчинків доміно, І бідкається з того, що зробило, Коли усе поламано давно.
ID: 872431 Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення дата надходження: 17.04.2020 18:53:23 © дата внесення змiн: 17.04.2020 18:53:23 автор: rutzt
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie