Ось я знову стою на знайомім пероні,
Знову спогади тішать немов уві сні,
Я ПРИГАДУЮ ніжні і теплі долоні,
Ті, що гріли і душу, і серце мені.
Тільки ти не примчиш, скільки б я не чекала,
Не повернеш того, хто навічно пішов,
Я тобою жила, я тебе пам'ятала,
Я молилась за тебе, щоб спокій знайшов.