Чи знаєш ти, як пахнуть абрикоси,
Які беруться тільки лиш цвісти,
Як сонечко спиває з квіток роси,
Щоб аромат медовий рознести?
І вранці бджілки – справні трудівниці,
Нектар збирають з білої краси,
Складають увертюру чарівниці
Цієї ранньої квітучої весни.
Вдихну цей аромат на повні груди.
Яка прекрасна ніжна благодать!
Яке творіння Бога й дивне чудо! –
Я так радію й хочу заспівать.
Моя душа торкається струни
Із увертюри ранньої весни.
Чудово сказано, Ваші слова б та Богові в вуші, щоб ще з погодою владналося, а то цвіли-цвіли та й підмерзли. Але все одно - вірш весняний, з хорошим настроєм!
