Полонила співом дівчина-примара,
Заманила в воду парубка вона.
Казкувала любо, та не забувала –
Він надто реальний, а вона сама.
Усю ніч кохались, сипали словали.
Він їй присягався в щирім почутті,
Знов вона, стоявши ночами в тумані,
Заплітала в коси ноти юності.
24.10.2018
