Чепуриться вечір, десь біля ставу,
В лід, немов у дзеркало, погляда.
Непрочуд, цікаву знайшло забаву,
Лід кругом виблискує – не вода.
В очереті сніг синій спать уклався,
Верболіз погойдував сонний день.
В сріблясті коштовності ліс прибрався,
Вітерець підспівує всім пісень.
Ніжно підкрадається темна нічка.
А з нею, попід ручки, іде сон.
Засвітилась місяця в небі свічка
Аби в таємничий всіх взять полон
28.01.2019 р.
красенем
Чудово!!! Краса! 
