Чому не можеш ти людино?
Кохати мову солов'їну,
Кохаєш мову дикого орла,
В якого дві голови зла.
Він прийшов до тебе, увірвавшись.
На шматки тебе псує,
І нікого не питавши,
Свої правила диктує.
Диктатуру, тут не поважають!
Якщо ти чорний, білий, жовтий,
Тебе, не ображають!
Маму й тата, поважають!
Кохають брата і сестру!
Хоч мають долю не просту.
І навіть у тяжку годину,
І в завірюху, в хуртовину.
Стоять як дуби на посту!