ПРОШУ ПРОЩЕННЯ!
Прости,мені друже близький і далекий!
Що обідила у розмові випадково
Я у розпачі, взяла цей хрест нелегкий,
і визнаю, провину ,що ранила словом.
Так я помилилась ,і піднесла крила
Повір ,мені зараз не солодко ,а гірко!
Вибач, що сірником вогонь розпалила,
Розірвала ,дружбу і плаваю, так мілко.
Якщо можеш пробач,та забудь образу!
Прийми ,прощення і ці скромні щирі вірші,
Розум, зайшов в туман і від болю плачу,
Прошу, не будь гордий - іди назустріч душі.
