Дощів так зачаровують мелодії!
Ця нотна грамота не є земною.
Дарує щедро осінь знов рапсодії,
Розчулилася край вікна зі мною…
Вона прихильницю в мені побачила
Краплино-переливних замальовок!
Тому цю зустріч край вікна призначила,
Квиток-листок залишивши без слова.
Дощі прибувши, краплями постукали
Завзято й весело мені у шибку!
Здається, у душі моїй, як слухала,
Дощі побачили оркестру скрипку!
Все й гучно успіхом своїм хизуються
Дощі, на тижні розтягнув гастролі.
Йде темрява упевнено із вулиці.
Огорне душу, вилікує болі…
