Ти забудь про печалі, коханий.
Бачиш, - знову прийшла весна.
Поєднала вона в коханні
Наші втомлені болем серця.
Ти забудь про непрожиті роки.
Про непрожиті роки разом.
Так багато пройшли ми уроків,
Лиш тепер зрозумівши резон.
Обійми мене міцно-міцно:
Хай зімліє моя душа.
Надто в тілі моєму їй тісно.
Надто мріє про щастя вона.
(Альона Хомко, 2018)
