Баба Зайра Гугушівна,
Ой весела ж… ой, чарівна.
З міста Баришівка жінка,
Коваленкова… - грузинка.
Небагато ж їй либонь…
Раз вона немов вогонь.
Вправна, швидка, чорноброва,
Як веселка кольорова.
І художник… і поет,
У роботі кулемет.
Енергетика дивує...
Молодь вмить організує.
Творчі люди, як митці,
Як джерельця в озерці.
І Галинка і Маруся...
Свисне баба і зберуться.
І малюють… і співають,
І кругом вони встигають.
Ось така вона вкраїнка,
Гугушівна…- наче дівка.
І тепер вже знаєм ми про майстриню Гугушівну - україночку чарівну! Молодчинка! 
