Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ulcus: нехай летить - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Karlsson, 16.01.2018 - 17:05
Звісно, забираю до обраного. p.s. вільно перекладу Ulcus дозвольте
дякую, Зоє. приємно так, але я от збірки ніяк не хочу своєї. а вашу з дитячими творами придбала б залюбки!
Шкода
Юлія Сніжна, 31.12.2017 - 00:58
"марнуємо так щедро і безпечнощось дороге, між пальцями пливе і осідає тягарем на плечі на серце зранене, та ще живе"... Ulcus відповів на коментар Володимир Олійник, 28.12.2017 - 14:27
так емоційно і водночас делікатно вмієте зробити комплімент. дякую вам.
Світлана Семенюк, 27.12.2017 - 12:30
щось дороге,... Сподобався Ваш вірш! Ulcus відповів на коментар Світлана Семенюк, 27.12.2017 - 13:56
іноді важко оцінити вчасно те, що маєш. думаєш, що так буде завжди. дякую
Світлана Моренець, 27.12.2017 - 11:08
Вразили. І глибина думки, і почуття, і бездоганна подача – все на висоті. Квітка)), 27.12.2017 - 10:59
До мене завжди прокрадаються такі думки коли я йду проти течії... Дантес, 27.12.2017 - 10:33
"Людина сама коваль своєї долі" (с)"Ми ковалі, у праці спільні, Ключі ми долі куємо..." (була така пісня) Бачите, Улькус, долю треба кувати. Бажано з розумом, бо пригадується стара казочка про пана, який вирішив втерти носа ковалеві і взявся викувати плуга. Робив він це безтолково і швидко перевів кусок заліза на окалину. З того, що залишилось, пообіцяв зробити сокиру. Та скоро і на сокиру заліза не стало. - Добре, каже пан, - зроблю цвяха. Але і цвях не виходив. - А знаєш що, зроблю я пшик! - заявив пан і вкинув рештки розпеченого заліза у відро з водою. Може, Ви і маєте рацію: ніж робити пшик із долі, краще її відпустити?
молот в руках тримала, але по залізу «мажу». сплету собі ліпше мереживо - те, що ліпше виходить
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||