Прогнала метушню я від подушки,
Всі думи дня тугенько сповила
І ночі на розтопку віддала -
Нехай горять сумні мої подружки.
Кирпатий місяць дивиться в вікно,
Підморгує мені із-за портьєри,
Чекає снів моїх, немов прем’єри
Лірично-драматичного кіно.
Красуня ніч заводить колискову,
Їй вітерець підігрує смичком,
Дрібненький дощ підспівує баском –
Погода знов веде свою розмову.
Під гомін той приходить тихо сон,
Турботливо всіх ковдрою вкриває
І казочку свою розповідає,
Володарем сідаючи на трон.
Дякую за подаровані хвилини!!! 
