Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): У світ я цей прийшла не для війни - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Mik (галицька миша), 30.06.2016 - 10:45
Чудовий твiр! Замислитися, Ганночко, вже давно пора. Але, т.з. сепари й тi, котрi стоять за ними... Не кажу, що не замислюються взагалi. Замислюються. Тiльки аж нiяк не так, як Ви маєте на увазi. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але ж Бога не обдуриш і на той світ нічого не забереш.Дякую. Н-А-Д-І-Я, 30.06.2016 - 08:33
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правду пишете., але життя легкого не буває, як і хліба. Спасибі. Наталі Калиновська, 30.06.2016 - 08:00
Невже життя – то рокова спіраль,Коли за мир платити треба кров’ю Тому, хто сповнений надією й любов’ю? Замислитись над цим чи не пора?.. ДУЖЕ ПРОНИКЛИВО! ПРЕКРАСНА ПРИСВЯТА! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Змінимо, якщо не ми, то діти наші точно. Спасибі, Надійко. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленко, за візит. Людмила Пономаренко, 29.06.2016 - 21:56
Дуже гарний вірш написали Ви, пані Ганно! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, Людочко. Спасибі. Шостацька Людмила, 29.06.2016 - 20:47
Дякую Вам,Ганно,за цей вірш. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людочко, пора на "ТИ". А за коментар щиро дякую. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль. Спасибі. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Лесю. геометрія, 29.06.2016 - 19:22
Дякую, Ганю, дуже дякую! Ви все правильно написали, ніби думки мої читали. Та бідам я все ж не корюся; живу, пишу, борюся. Забрала у вибране, нехай і мої діти та внуки прочитають. А правнуків пока нема, хоч троє з чотирьох уже одружені: надіюсь і думаю, що вони і з цим справляться... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай, Боже. Спасибі Вам. ПВО, 29.06.2016 - 19:04
Невже життя – то рокова спіраль,Коли за мир платити треба кров’ю Тому, хто сповнений надією й любов’ю? Замислитись над цим чи не пора?.. Уся радянська ідеологія кричала агітки за мир і спокій, а самі тим часом всі сили народу вкладали в оборонку і загарбницькі війни. Правда і брехня змішалися в одну велику купу, і правда в тій купі програвала. Всі ми виросли на тих лозунгах і світогляд сформований саме на них. Вже тепер виховуємо онуків і правнуків на тій базі. Потрохи історична правда починає пробиватись, але її вплив на сьогодення ще недостатній. Та й грунт розкопок ще майже нетронутий - копнули лише перший шар. А зло та брехня сидить так глибоко, що й ну... Тому так важливо кожній людині проводити розкопки в своїй свідомості - бо ніхто окрім нас того не зробить. І не тому кажу так, що хочу когось образити чи звинуватити, а тому що в самому собі ще бачу непочату ріллю для оранки свідомості. А ми з вами - не окремі закупорені слимаки, а один-єдиний народ. І коли я очищу свою совість від нагромадження зла, то всьому організму одразу стане легше. Дякую. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перечитала Ваш коментар. Сподобався. Особиво заслуговують на увагу слова: "бачу непочату ріллю для оранки свідомості". Справді, є над чим подумати. Мені здається, що шлях людини до самовдосконалення - то найтяжчий і найдовший щлях. Але ніхто його не пройде, крім нас самих.Спасибі. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Петре. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Ніночко. Тріумф, 29.06.2016 - 15:25
Бракує слів, щоб коментувати цей твір, бо це не стогін розпеченого пожадання. Це невимовний стогін, від болю, наших дущ. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада візиту, теплим словам. Дякую. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||