Малюю шрами в пошуках межі
І п'яна вже холодними віршами.
Гаряча кава... Сонні міражі...
І ясні зорі журними ночами...
Безболісно утратити покров,
Щоб жадібно вчепитися за вістря...
Легка усмішка вразить серце знов,
а потім стане зовсім непомітна.
Терпкий світанок... Чорні кораблі
відкинуть якір. Нові сподівання
вже без надії. На блакитнім тлі
злетить останнє сонячне прощання.