Безталанні блукачі,
Знедолені шукачі скарбів і кращого життя,
Нових земель…
Сліпо сновигають
І не знають навіть бідні,
що їм шукати і
Чого чекати від тих земель нових
Людей.
Свого місця вони не знайшли, напевно
Не всі і віднайдуть його.
Безліч пропадуть, навіть не в аналах
Історії , а землі сирій і темній...
Втім, яке життя така і смерть.
Але де ж та твердь
На якій можна міцно на ногах стояти
І сюрпризи різні, життєві
З впевненістю сприймати.
Звичайно, можна стати носорогом
І пробивати все своїм рогом
Розкидати всі проблеми і ситуації
І різні їхні варіації.
Але це ж вар’ятство!
Бо так ненароком і не мигнувши
Оком
Можна і не зчутись ,як вбиваєш
Те чого хотів.
