На музику Андрія Андрущенка
Скажи, чому у серці осінь,
А поміж нас - давно зима?..
Я у снігах блукаю досі,
Але тебе нема...
В самоті минають дні,
Довгі і холодні ночі...
Десь удалині сяють твої очі,
Десь там удалині сяють твої очі...
Скажи, коли упало небо,
Погасли зорі у душі?
Та серце б'ється лиш для тебе,
Хоч ми тепер чужі...
І у кожного сім'я,
Підростають онучата...
Та любов моя буде вік палати,
Але любов моя буде вік палати!
Скажи, чия зрадлива доля
Печаллю стежечку сплела?
Чому караємось в неволі
На відстані крила?..
А розлука-гіркота
Болем коси посріблила...
І гірчать літа посивілі крила,
І так гірчать літа посивілі крила...
Пісня просто чарівна! Вдало підібрана музика. Не вистачає слів, щоби передати почуття, що огортають, коли слухаєш і слідкуєш за словами. Молодець. Обираю.
РОЯ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі від усього серця, Ганно! Із Новим роком! Усіх гараздів Вам!
Гарнюча мелодія. Браво! Мені не дуже подобається САМОдіяльність, але це є виняток. Здалека вловив мить схожості з темою у к\ф "Ліквідація" Енрі Лолашвілі.
РОЯ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00