І от він стоїть на колінах, просить руки
Небо зібралось куполом й зараз трісне
Він мене любить, я його - навпаки
Боже, які ми різні
В ного трясуться руки і перші зморшки
Сонце скотилося з неба неначе повір'я
Він бо ще вірить, що ми все на світі зможем
А я вже не вірю
