(32-33 рр.)
Ідуть кати,іде червоний сатана,
Щоб все забрати не залишити нічого,
Іде проклята сталінська чума,
Щоб знов знущатись із народу мого!
Забрали все,всі витрясли комори,
Дітей залишили приречених вмирати,
О Україно! Горем вбита моя мамо,
Чому ти мусиш досі ще страждати?!
Лише чути крики,як жінки всі голосили,
Чим мала мати п'ять дітей нагодувати?!
Де взяти хліб,у цю страшну годину?
Чому,за,що повинні ми вмирати?!
І мертві всюди,по ярах, ровах, дорогах,
І дзвони стогнуть на дзвіницях у церквах,
А кат ще досі крові не нап'ється,
А люди помирають на очах!
Всі просять їсти,чим же їх нагодувати?!
О Боже! Зглянся,їх немає тут вини,
Чому усі приречені вмирати!?
Від рук проклятої червоної чуми...
Народе мій,не забувай страшну
годину,
Коли усі від голоду вмирали,
Коли над Українською землею,
Все небо чорним болем заридало...
Надія Кишеня 16.11.2013.
Вічна пам"ять безневинно убієнним, серце крається, коли слухаєш свідків тих страшних подій, шкода, що людство так і не змогло засудити злочини радянської тоталітарної системи подібно як це зробили з фашизмом в 1946 році на Нюрберському процесі
КОЛЮЧКА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так Ви праві,винуватці лишились безнаказані,але є ще вищий суддя Бог,і від його суду не сховається ніхто...!!!
А ми повинні пам'ятати про цю страшну сторінку нашої історії...
