Осінь
І знову осінь зве на двір
Я одягаюся і йду.
Як гарно о такій порі,
Все золоте та в золотім квіту.
Так спокійно і тихо,
Душа відпочиває,
І десь далеко ховається лихо,
Його взагалі зараз немає
І я лечу над землею,
Вдихаю осінь в себе
Милуюсь красою,
І більше нічого не треба.
