Знов вороння збирається у зграї,
Суцільний лемент, обіцянки, крик.
На ті ж граблі вже вкотре наступаєм,
І влада просто змінює ярлик.
Усім відомі, остогидлі морди
Пофарбувались в інші кольори,
Заполонили пресу і білборди
І взяли в руки інші прапори.
Пристосуванці, здирники, хапуги,
Перевертні, закляті вороги,
Безбожники, мерзотники, злодюги,
Лай-но до влади рветься навкруги.
Для них ворота тюрем би відкрити,
Забрати награбоване у нас,
Натомість в депутати йдуть бандити
Минулий хочуть повернути час.
Бо що змінилось? Ціни і тарифи?!
А судді, прокурори ті ж самі!?
Про боротьбу з корупцією міфи
Та жодного злочинця у тюрмі!
Майдану ніби не було ніколи
В болоті влади втишилося все.
Якщо піде історія по колу –
Новий виток Майдан нам принесе.
Але тоді втекти ніхто не зможе,
Невже ця влада цього не збагне?
Дай спокій нам і розуму дай Боже
Обрати тих, хто горе одверне!
12.10.2015 р.
Друже Мирославе! читаю Ваш вірш а здається, що це я його написав, наскільки Ви точно і вправно виклали своі і мої думки і переживання.
(Майдану ніби не було ніколи
В болоті влади втишилося все.
Якщо піде історія по колу –
Новий виток Майдан нам принесе.) І в мене також такі самісінькі думки. Вагітною не буде Україна вічно!
Це аксіома і невідворотна суть!
І вже тоді насправді, а не символічно
Сатрапів хижих, гнів та гідність рознесуть.
Та от якби ж нам здолати нашу споконвічну хворобу - Два українці, а три гетьмана.Ось у чому біда.
Ну візьмемо Тягнибок- не той бо хоче усе і зразу.
Ляшко - пустомеля.
Яценюк. жид- карєрист
Луценко - пристосуванець.
Порошенко - брехун.
Березюк - малий знак запитання.
Ярош! А це великий знак запитання?
Та невже посеред сорока з лишком мільйонів не знайдеться тих хтоб міг об"єднати народ і вивести на широку дорогу!?
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому ж нема? А ми? Вже принаймі вже є двоє! Але на жаль з цього иожна тільки гірко пожартувати. Адже що плаває на верху, що завжди спливає? А може не треба шукати ідеального? Та на жадь, дійсно, в цьому очікуванні ми втрачаємо і час і надії. А що від них хотіти, коли вони в сімї спілкуються російською і лише на роботі і особливо в присутності телебачення - українською. Тут патріотизмом і не пахне, це заробітчани, навіть гірше - шабашники. А такі якісно не будують, їм би дише зірвати побільше. Зміни відбуваються, але як говорить народна мудрість, - Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Та вся біда не в нас, в тому впливу який на нас має сусід. Поки не збудуємо в головах стіну від нього, так і будемо карячитись.