UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Я визнаю одразу--ти правий - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський, 20.02.2015 - 11:40
Все так, але я не можу погодитися, що хтось "повинен" ставити когось на землю. Хіба що себе.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я завжди знала, що Ви людина гуманна. 
Максим Тарасівський, 20.02.2015 - 10:47
Тверезість грунтується на логіці мозку. А почуттям серця, поезії - не залишається місця. Життя звужується (наприклад, до моралі, а мораль - до осуду, або до політики, а політика - до пропаганди). "Мы перестали лазить в окна к любимым женщинам. Мы перестали делать большие и хорошие глупости"
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все так, але в цьому вірші йдеться про деякі жорстокі істини життя, одна з яких та,що людям доводиться компенсувати недоліки або слабкі сторони одне одного,щоб вижити, і навіть якщо ця компенсація "з перебором", за неї все одно треба бути вдячній (або вдячному).Наприклад, біля людини, схильної до ілюзій, повинен бути хтось, хто може "поставити її на землю".
Максим Тарасівський, 20.02.2015 - 07:04
Да, суворий і нудний герой... Тут, зається, випала літера: А як із ним вист(р)ибували ми
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я би сказала, що герой...тверезомислячий (треба ж комусь бути!).Дякую.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
