І поміж сотні чужих тіл
В пам’яті контури твого обличчя,
Твоє тепло ще на моєму светрі
Знаю: кілометри не вічні
Коли рівень печалі торкнеться крайньої межі
Вулиці кольору старих стертих марок
Ти бережи вміст твого серця, збережи
Я повернусь, коли прийде світанок.
