Вони зустрілись випадково
На тихім березі ріки,
Коли мости горять казково
Від тихих помахів руки.
Вона йому всміхалась ніжно,
А він на вушко шепотів:
“Чому сумуєш, білосніжко?“
Й лиш ясен де-не-де скрипів.
Тоді уся земля здригнулась,
Тоді побачив цілий світ:
Ось дві душі в одну зімкнулись
Й не роз‘єднати їх навік.
