Ні, ти не втечеш, не зможеш,
Тебе поглине білий брудний колір.
А він пустий, його не переможеш,
А він страшний, бо він не хоче волі.
Легенями він прагне дійти серця,
Він порожнечу загартує порожнечею.
Цей страх за розумом твоїм женеться,
Блукає вулицями місячного вечора.
Ні,не стій на місці, рух!
Не вір мені, рятуйся, демон.
Прониклий попелом твій грішний дух,
Благаю кров’ю, збережи для мене.
Спалюй душі, кради в людей життя.
Вони не гідні, життя їм не потрібне.
Бо той, хто став заручником буття,
Розчавлений був світлом брудно-білим.
