я сьогодні гуляла в саду
лист осінній топтала ногами
підбивала шукала той слід
та він зник разом з тими думками
я сьогодні гуляла в гаю
все вдивлялася вітру у очі
він жбурляв мені в очі слюту
я ковтала її неохоче
я сьогодні гуляла по дню
ніби вперше прощалася з літом
прийшла осінь з осанкою ню
і замовила сукню до ночі
я сьогодні складала гілля
мертве мертве ще й трохи колюче
а квітки вимагали життя
хоронило їх листя співоче
я сьогодні на землю лягла
я прислухалась вії тріпочуть
не сприймає пожовкла земля
земля спати так хоче так хоче
я сьогодні струмок віднайшла
його сльози притихли від сміху
це затишшя в душі я знайшла
повернула додому до втіхи
/Діана Г/
На моєму порозі стільки листя. Оресту було не до віників.Щоб там хто не казав, та коли жінки нема вдома дрова тріщать не так. Тут гарно, дуже гарно, і тихо, не так як у місті. Дивне відчуття спокою, рівноваги, ось зараз відкрию двері оцим ключиком і все засяє. О, так тут холодно! Завеликий будиночок, а ще ж не зима))
Доведеться шукати сірники, все на місці, та він тут і палець пальцем не торкав, а може то не я так залишила, і зошит, мій зошит, о, боже, як приємно коли ніхто не чіпає твої речі.
День перший: Діано, я п'ю, мені не те що не вистачає тебе, мені просто хочеться пити..
День другий: коні голодні, я теж, хочу вирубитись і все..
День третій: коней погодував, сам голодний..
День четвертий: загуляв, пропусти день п'ятий і шостий..
От холєра, то він... чшшшш, не шипи, сховай і топи пічку, ще невідома що там на кухні. Я колись бачила як це все робиться, та що ж це таке, що це цей дим всей на мене, йди геть! Ти що не знаєш, що треба йти у комин, іди іди будь ласка, гей, домовичок, допоможи йому.От і добре, усе любить ласку, усе усе..
У мене сьогодні стільки справ, та як же в такому холоді чистити того карася, піду у двір погріюся, поки дух розійдеться по щілях.
Хороше, як тут хороше, я скучила, чуєте, велетні, я за вами скучила, хочете я розповім вам казку?Не хочете? От і славненько!
Троянда!Жива! Які чорні твої пелюски, ти помираєш? Не помирай, я могла би забрати тебе у будинок, та в тій воді ти не відчуєш як до ночі туляться одна до одної твої пелюстки, нічна роса хмаркою закутає тебе, а вранці, вранці тебе поцілує сонце, чуєш, не помирай. Сумно! Радісно і сумно. У мене найкращий чоловік,він не мете пороги, та він вкрив геть усі кущі. А ти не сумуй, ти ж чайна)) я піду до них, не сумуй!
О,боже! Гроза, ти все таки зуміла! Як же довго мене тут не було...
Привіт,Чорнобривчик!Привіт , кароокий! Мовчу мовчу мовчу...
-А хто хто в цій рукавичці натопив?
-Це я, твоя мишка норушка
-А хто ж допомагав моїй мишці норушці дрова носити?
-Це я, а допомагали твої пальчики
-А хто хто поцілує котика братика?
-Ой,я боюсь котиків братиків
-Не бійся мене, моя мишка норушка, краще погодуй мене чимось смачненьким.
-А що ти хочеш?
-Тебе, я хочу з'їсти тебе!
-Оресте! Оресте! Не кусайся ...
Дрова палахкотіли, стріляли лучиною і пахли сосновим лісом.Шкура ведмедя провалювалась крізь шоколадні плитки у царство Аїда.Гудзики на сорочці чоловіка рахували секунди, горіли карасі. Це була пожертва духам... Перемирря... Хай їдять вони люблять підгорівше, але потім ми тут вчадіємо.
-Чуєш,Оресте! Почекай! Бо потім ми тут вчадіємо!
-Та, перестань,я вже помираю, то ти будеш мене рятувати, бо мені не вистачає кисню.
-Буду, буду, ми ось так потихеньку шмигнемо на кухню і назад,добре?
-Ну, добре, добре...................
як тут пахне, мм, давай будемо тут, у цих пахощах я швидше помру!
-Ти голодний?
-Ти ще питаєш, ти ще питаєш.......
-Ді..
-Аа..
-Не мовчи..
-Я не можу говорити..
-А можно я завтра доїм цю рибку, бо я теж більш не можу..
-Завтра?Завтра так завтра, я ж не проти..
-Тоді спати?
-Спати,спати, моє чудо природи))
Дякую! Дякую! Мій боже! Сьогодні я і тебе люблю!
ID:
530210
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.10.2014 00:24:56
© дата внесення змiн: 08.11.2014 23:58:33
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
