Не руйнуйте Україну!
Я благаю, не руйнуйте,
Ми не станем на коліна!
Так що вибір наш шануйте.
Мак червоний згас у полі,
Він чекав для себе волі
Та гірка була ця воля,
Бо байдужа нині доля.
В діамантах та рубінах
Жаль, не наша Україна,
Їй же цього не треба,
Лиш у спокої потреба!
Лондон, Вілнюс та Варшава
Запитають як в нас справи
"Та нічого так живеться,
Тільки ворог наш скубеться."
Хто ж цей ворог? Лютий ворог!
Стукіт в серці, кров та порох,
За вікном бридке жахіття
Що пророчить це століття?
Світом править диктатура!
Я ж дістав би "меч Артура"
Враз поставив їх на місце!
Щоб в пушку не були рильця.
То за що повинні гинуть?!
Дні, роки даремно плинуть,
"Я не хочу тут розколу!"
Це кричу усім навколо.
Ми радіти хочем сонцю,
А дівчина пише хлопцю:
"Як ти любий? Милий любий
Чи мене так само любиш?"
Мати встане, усміхнеться,
Коли син її вернеться,
Не продав він Батьківщину,
Хоч і жив в тяжку хвилину.
Я не хочу тут розколу!
Не надихатись ніколи
Духом волі та любові
У своєму ріднім домі.
Ця війна веде до краху,
Знов здригнуться наші стіни
Та не буде більше страху!
Їм не бачити руїни..
